Іван Багряний. Портрети письменників та поетів 30х40 см, Пластик

Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до „кошмарного гротеску“, неабиякого гумору серед відчаю, оптимізму — серед трагедії в глухій війні, що проводиться на величезних просторах євразійської імперії. Юзеф Лободовський твердить, що „Сад Гетсиманський“ перевищує силою вислову все, що дотепер на цю тему було написано, з другого ж боку — є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, що на самому дні пекла зумів побачити людські прикмети навіть у найозвіріліших осібняків».

Популярність іншого роману «Тигролови», що його Юрій Шерех вважав утвердженням жанру українського пригодницького роману, — «українського всім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами», спричинилася до пародіювання Мосендзом та Кленом образу багрянівського Григорія Многогрішного. Так з'явився гумористичний Горотак, що на думку Лавріненка, читався радше як беззлобний дружній шарж. Зате незадовго до смерті письменника, а саме 1963 року, з'явилася політично заангажована публіцистична книжка-пасквіль «На літературному базарі. Поезія, проза і публіцистика Івана Багряного».

Етапи творчого шляху:

1926—1932 — початок літературного шляху до першого арешту;
1932—1940 — період ув'язнень і концтаборів;
1941—1945 — період Другої світової війни й окупації України;
1945—1963 — повоєнна доба і еміграція.
 

Теми творчості:

• Викриття системи більшовицького терору.
• Показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів.
• Розвінчання більшовицької системи господарювання і знущання з людей.
• Розповідь про страждання українського народу у більшовицькому «раю».
• Безкомпромісне і аргументоване викриття російського великодержавного шовінізму.
• Звернення до історії і боротьба проти Росії.
• Змалювання долі української людини у вирі Другої світової війни.
• Віра в перемогу добра над злом.