ПАМ’ЯТНИКИ ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ
ПАМ’ЯТНИКИ ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ
Коли відзначалося спочатку 50-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка. (1911), а потім 100-років від дня народження (1914), катеринославська "Просвіта" активно включилася у збір грошей на спорудження йому пам'ятника. Та перепони самодержавства і Перша світова війна зробили неможливою реалізацію бажання українського народу. Воно здійснилося вже за радянських часів, коли шевченківська спадщина значною мірою була позбавлена її національного характеру, а самого поета перетворено в революційного демократа і войовничого атеїста. У Дніпропетровську, як і в інших містах України, перші пам'ятники поету з'явились ще в 20-30 роки ХХ ст. (наприклад, на Передовій вулиці), але вони були невеликими з гіпсовими бюстами на цегляних постаментах, не відзначалися високим художнім рівнем і мали в межах міста локальний характер. Подібні пам'ятники виготовлялись в художніх майстернях і встановлювались в селищах, містах, селах і в повоєнні роки. В нашому Покровському районі в 1963 р. пам'ятник Т. Шевченку встановлений в селі Маломихайлівка.  Перший в Дніпропетровську загальноміський пам'ятник Кобзарю встановлений 1949 року в парку названому його ім'ям на скелястому виступі біля дніпрової протоки проти Монастирського острова. Та цей пам'ятник мав дві істотні вади: по-перше, фігура поета стояла майже спиною до Дніпра, а по-друге, вона також була виготовлена з не дуже, як відомо, тривкого матеріалу — гіпсу. А тому було прийняте рішення про спорудження нового памятника поетові на північному мисі Монастирського острова. Модель скульптури Шевченка (висотою в 9,5 метра) створили скульптори - батько і син І. С. Зноба та В. І Зноба, а відлив із неї чавунну скульптуру вагою в 55 тонн у фасонно-ливарному цеху Дніпропетровського заводу ім. Леніна один з кращих майстрів художнього литва Микола Шишалов. П’єдестал - із гранітних кубів - висотою в десять метрів спроектував архітектор А.В. Вітвицький. Встановили пам'ятник в 1959р. Але перший загальноміський пам'ятник (він тепер стоїть у с. Шевченкове), і другий на Монастирському острові, і той, що стоїть на Передовій вулиці відтворюють Шевченка таким, яким він був після повернення із заслання в кінці 50-х років XIХ ст.  А між тим, Шевченко відвідав Катеринослав у 1843 році, коли йому було 29 років. Ця обставина, деяка віддаленість Шевченкового монумента на острові від центру, а також новий, незалежний статус України спонукала громадськість міста поставити питання про спорудження ще одного пам'ятника поетові - тепер уже в центрі міста. Модель його скульптури виконав відомий дніпропетровський скульптор, народний художник України В. П. Небоженко (наш земляк), якого надихав автопортрет Шевченка 1840 року. Відлита майстрами ливарного цеху Дніпровського машинобудівного заводу, фігура Шевченка, поставлена на невисокий постамент, вдало відтворює його в сидячому положенні. Пам'ятник розташований в сквері біля театру, що носить його ім'я. Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 24 серпня 1992 року.  Ім'я Т. Г. Шевченка носить Дніпропетровський академічний українській музично драматичний театр. На березі Дніпра в Дніпропетровську розкинувся парк ім. Т. Шевченка. В місті Кривий Ріг є музично - драматичний театр ім. Т. Шевченка. В місті Дніпродзержинську міська бібліотека носить ім'я Т. Г. Шевченка. В селищі Покровському, в селах району є вулиці ім. Т.Шевченка. |
