Онерре де Бальзак. Портрети французьких письменників і поетів

Портрети відомих французьких письменників і поетів.

Хоча у Франції й є дволярський рід Бальзаків, знаменитий письменник не має до нього жодного відношення. Згідно з документальними доказами, його предки були селянами на прізвища Бальса, а частинка "де", що вказує на благородне походження, — лише обман. Батько Оноре був провінціальним юристом у місті Туре, де Бальзак народився 1799 року. Після навчання в місцевих школах він вивчав право в Парижі, а потім був визначений у нотаріальну контору, де й слугував три роки. Тут на особистому досвіді він дізнався, як ведуться справи в промисловості та торгівлі, вивчив підсолоднупасивних мотивів людської поведінки. Однак коли Бальзак-старший запропонував синові почати власну практику, Оноре збунтувався. Упродовж низки років він невпинно писав, і вже до тридцяти років був автором десятках оповідань і романів. Але в жодному з них критики не знайшли ознак майбутнього генія. Дотримуючись його спроб, ще менш успішної, була організація власного видавського діла. Згодом він створив підприємство з виготовлення літеру, яке через три роки збанкрутувало, а Бальзак залишився в обов'язках, оплатих у кінцевому рахунку його матір'ю.

1829 року Бальзак знову зайнявся літературною творчістю, щоб розрахуватися з обов'язками та заради слави, якої пристрасно прагнув. Він сам собі установив вбивчий темп. Щодня, приблизно шести годин вечора, Бальзак вирушав відпочивати, спальний до півночі; прокинувшись, одягав білу Монашкову рясу, яка слугувала йому робочим одягом, істився писати з шаленою швидкістю, часто до наступного вечора, підтримуючи сили величезними дозами кави. У міру накопичення романів у нього виникла ідея зв'язати їх воєдино так, щоб вийшла суцільна історія сучасного йому суспільства, яка вслідувати Данте називалася "Людиною комедій". Цьому грандіозному плану, проте, не судилося було втілитися в задуманому Бальзаком вигляді. Але й без того романістом було написано майже сто книг. Вони принесли йому бажану славу і могли б зробити його багатим, якби не пристрасть Бальзака до марнотратства.

Три Maxalin, що належать до аристократичних кругів, займають важливе місце в житті Бальзака (хоча він не відмовляючи собі й в інших, нетривалих і навіть плюбейських зв'язках). У любовних справах Бальзак був не менш захоплений, ніж його герої, — наприклад, Рослиняк і Шарль Гранде. Першою Холодною Бальзака була пані Берні — жінка, яка за вікомлько йому в матері: один із її синів був йогокільцем. Співвідношення де Берні до Онері було майже материнським, їхня дружба тривала ще довго, як ці двоєсадниками стали коханцями. Друга амурна пригода письменника відбулася з маркізою де Кастри, мисливицею за літературними знаменитостями, для якої Бальзак був цікавішим, як відомий автор, ніж просто чоловік. Бальзак відомстив нею тим, що використав маркізу як прототип для кількох не надто симпатичних портретів титулованих осіб. Най романтичний з усіх любовних історій письменника був зв'язок із польською графінею Ганської, яка писала йомутайні листи за підписом "Незнайомка". Оскільки в них містяться натяки на те, що їхня супутниця має красу, нечасто в сімейному житті та надзвичайно багата. Бальзак відразу ж відгукується. У Швейцарії відбулося їхнє перше побачення, після чого ці зустрічі стали регулярними. Граф не мав нічого проти, а через кілька років мирно відпочив.

Бальзака тим часом займають інші прожектори, можна тільки дивуватися, як він відпочивав час на все. письменник намагався зайнятися політикою й навіть балотував, хоча й без успіху, у наметі депутатів. Кілька разів він привабився дотура за легковажне ставлення до своїх зобов'язань перед видавцями. Бальзак, крім усього іншого,ношував ідею заново відкрити давньоримські срібні копальні в Сардинії, де можна було видобувати срібло зі струменястого верху. Але Бальзак занадто відкрито говорив про свій задум, і його випередив більш спритний підприємець. І, проте, до останніх днів Бальзак не залишав надії збагачення за допомогою підприємницької діяльності.

Співвідношення письменника до релігії було складним. З дитинства звернений до катої віри, він був під сильним впливом матері, яка мала велику бібліотеку з масою книг про розенкейцери, мініргіанці та ілюмінатах. чата "Євгенія Гранді", важко задоздрити автора в такому світогляді. Однак інший роман ("Серафіта") містить систематичне викладення таких поглядів. За фізичними переконаннями Бальзак був бонапартистом, але згодом, ймовірно, під впливом пані де Берні, став прихильником Бурбонів. Виявляючи схвалення деспотичності, він, однак, зазвичай, не вважав себе зобов'язаним у всьому підкорятися тягості закону та у 1835 році відмовляється слугувати в Національній гвардії, вибравши тюремний висновок.

Смерть Бальзака була спричинена не тільки перенапруженням, але й несприятливими умовами зимової подорожі до Росії для його зустрічі з госпою Ганської. Вони були замолочені, але їхнє весілля довгий час відкладалося через те, що цар не дав на неї дозволу. Нарешті весілля відбулася, і 1850 року подружжя повернулося в Париж, де Бальзак вибудував для своєї нареченої будинок, зібравши під його дахом витвори мистецтва.

Романтика, яка так довго живила їхні стосунки, уліталася незабаром після весілля, коли з'явилося, що стан графіні не такий великий, як він передбачав, а його довгі набагато більше тих, які він міг собі уявити. Бальзак помер кілька місяців потому після весілля від бронхіту та хвороби серця. Перед смертю він попросив, щоб до ньогокли доктора Б'яншона. Той був одним із його "художнястих творінь", студентом-медиком у романі "Батьок Горіо", який прийшов на допомогу багатьом із його героїв. Уособлюваний світ, у який Бальзак вдихнув життя, був таким привабливим для нього самого, що став наприкінці длямираючого генія абсолютною реальністю.